3. МОЗ разом з головами обласних, Київської міської держадміністрацій, а також із заінтересованими центральними органами виконавчої влади забезпечити неухильне виконання Алгоритму … та Комунікаційного пллану … .
…
Закликаємо не рокуповувати маски в аптеках. Використовувати маски необхідно тільки у випадку, якщо у вас є ознаки гострого вірусного захворювання, або якщо ви медик, який працює з пацієнтами. Маски можуть створити фильшиве відчуття безпеки.
Для физических особей.
Стаття 633 ЦКУ. Публічний договір
- Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
- Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
- Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
- Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
- Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов’язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
- Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов’язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Стаття 4 ЦКУ. Акти цивільного законодавства України
- Основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
- Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі — закон).
Якщо суб’єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов’язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
- Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України.
- Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
- Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
- Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Стаття 1 ЦКУ. Відносини, що регулюються цивільним законодавством
- Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
- До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 2 ЦКУ. Учасники цивільних відносин
- Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи).
- Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.
Стаття 24 ЦКУ. Поняття фізичної особи
- Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Стаття 26 ЦКУ. Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи
- Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов’язки.
- Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.
- Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.
- Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
- Фізична особа здатна мати обов’язки як учасник цивільних відносин.
Стаття 27 ЦКУ. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов’язки
- Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним.
- Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.
Стаття 64 Конституції України.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Стаття 92 Конституції України.
Виключно законами України визначаються:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина;
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………..
19) правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;
ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану».
Стаття 17. Додаткові заходи режиму надзвичайного стану у зв’язку із надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру
У разі введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, крім заходів, передбачених статтею 16 цього Закону, можуть також здійснюватися такі заходи:
4) встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
ЗАКОН УКРАЇНИ Про зону надзвичайної екологічної ситуації
Стаття 10. Стаття 10. Заходи, що можуть здійснюватися в зоні надзвичайної екологічної ситуації
Запровадження правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації передбачає обов’язкове виділення коштів з державного та місцевих бюджетів, резервного фонду Кабінету Міністрів України чи інших джерел, не заборонених законом. За недостатністю цих коштів Кабінет Міністрів України подає Президенту України законопроект про зміни до Державного бюджету України, який подається до Верховної Ради України для позачергового розгляду як невідкладний.
В межах видатків, передбачених місцевими бюджетами на відповідні цілі, органи місцевого самоврядування виділяють фінансові та інші матеріальні ресурси, а за необхідністю — додаткові кошти, з дотриманням вимог, встановлених статтею 67 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Кабінет Міністрів України або уповноважений ним центральний орган виконавчої влади в межах виділених коштів розміщує відповідне державне замовлення на поставку продукції для державних потреб. Кабінет Міністрів України також затверджує та забезпечує виконання державних цільових програм громадських робіт.
{Частина третя статті 10 в редакції Закону № 3421-IV від 09.02.2006}
Органи місцевого самоврядування або уповноважені ними органи в межах виділених коштів розміщують відповідні замовлення на поставки продукції для місцевих потреб, затверджують та реалізують місцеві комплексні чи цільові програми громадських робіт.
У випадку запровадження в межах зони надзвичайної екологічної ситуації правового режиму надзвичайного стану відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» можуть запроваджуватися, зокрема, такі заходи:
встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду;
обмеження руху транспортних засобів та проведення їх огляду з метою необхідної їх обробки, тимчасової затримки в разі виявлення можливого небезпечного їх впливу на життя і здоров’я людей або загрози погіршення екологічної ситуації;
посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення;
встановлення обмежень чи заборони на проведення масових заходів, у тому числі у разі загострення епідеміологічної обстановки, крім заходів, заборона та проведення яких встановлюється судом;
відселення людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов’язковим наданням їм жилих приміщень для постійного або тимчасового проживання;
встановлення тимчасової заборони на будівництво нових і розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної екологічної ситуації або із забезпеченням життєдіяльності населення;
встановлення карантину та здійснення інших обов’язкових санітарно-протиепідемічних заходів;
запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності серед населення;
проведення мобілізації ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, зміна режиму їх роботи та профілю виробничої діяльності в межах, необхідних для проведення аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт;
проведення необхідних робіт по наданню допомоги тваринам у разі їх захворювання, загрози їх загибелі;
примусове відчуження об’єктів права приватної власності з обов’язковим наступним повним відшкодуванням їх вартості;
виконання комплексу робіт щодо нормалізації екологічного стану на території зони надзвичайної екологічної ситуації.
Для виконання невідкладних аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт у зоні надзвичайної екологічної ситуації можуть у разі необхідності залучатися в установленому законом порядку на добровільній основі працездатне населення, транспортні засоби громадян за умови обов’язкового забезпечення безпеки праці.
Забороняється залучати неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров’я.
У разі виникнення потреби в терміновому виконанні в зоні надзвичайної екологічної ситуації великих обсягів аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт Президент України може прийняти рішення про залучення до виконання таких робіт військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону України військових формувань.